Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!
 |
| << До змісту номера (“Джміль” № 10 /2020) | До наступної статті > |
А ворогам зась!
Бесіда за сюжетною картиною на обкладинці
(повна версія)
Казка про відважних захисників
Давним-давно чи геть нещодавно (а може, й нині?) жили собі посеред квітучих садів та родючих ланів добрі та працьовиті люди. Будували гарні хатки і тримали в них лад, доглядали худобу, майстрували, ростили діточок, співали їм ніжні колискові та розповідали чарівні казочки, раділи життю і кожному дню.
- Знайдіть на картині хатки, свійських тваринок, щасливих діточок.
Пісні, що зберігають пам’ять
Аж ось одного дня не знати звідки прийшов у ті краї старий музика-кобзар, сів на площі й ударив по струнах. Полинула музика журлива, і заспівав старий про давні часи, про які люди давно забули. Про те, як приходили на ці землі зайди-чужинці й забирали собі найкращих коней та корів, найсмачніші паляниці, найгарніший одяг, про те, як забороняли людям співати свої пісні та свої казки розповідати дітям. Про те, як зажурилися-засумували веселі й мирні люди, як розгубилися і не знали, що робити...
Аж тут інша музика залунала — гучна, рішуча. Заспівав кобзар про відважних людей, які стали на захист рідної землі та відвели від неї лихо.
Як закінчив музика свій спів, люди подякували йому і запросили погостювати кілька днів, перепочити. Щодня просили вони старого кобзаря співати їм про те, що пережила їхня земля з давніх-давен і донині. І слухали вони щодня різне: і про славну пору, коли мав цей край величних та мудрих правителів і мудрість усього народу зростала, і про інші часи, коли ворогували люди між собою, сварилися й заздрили одне одному, і про підступних засланців, які своїми хитрощами обплітали простодушних людей і обманювали їх.
- Знайдіть на картині кобзаря та тих, хто його слухає.
Усі на захист рідної землі!
Раптом повіяв із півночі холодний вітер. Почувся здалеку тривожний тупіт, запахло димом пожеж, закружляли в небесах чорні круки. І на серці в кожного стало незатишно, тривожно. Скоро прилетіла звістка, що насувається на рідний край жорстоке вороже військо, яке грабує та нищить усе на своєму шляху.
Зібралися люди на раду: що робити їм, як бути? Може, дременути світ за очі, подалі від лиха? Чи сховатися? А може, попросити чужинців про милість? Радилися довго. Аж тут почувся тихий передзвін струн кобзи, і затихли розмови. А тоді один по одному різні люди — чоловіки і жінки, сивочолі й геть юні — піднялися на захист своєї землі.
Непросто було їм, та вони й не думали про те, щоб відступити. Ковалі викували зброю, жінки вишили сорочки-обереги, віряни звернулися до Матері Божої з молитвою про захист, а діти побажали своїм рідним повернутися з перемогою.
- Знайдіть на картині коваля, зброю, ворогів, захисників, вишивальниць, церкву і тих, хто молиться, ікону Божої Матері.
І досі триває бій. Досі земля потребує захисту. І сьогодні маємо словом та діями чинити опір тим, хто прагне забрати наше, рідне.
- Розкажіть, як захисники повернулися додому з перемогою, як їх зустріли, як раділи діти, як склав про них гарну веселу пісню кобзар.
- Картина розповідає про давні події, про козацьку Січ. Чому ми й досі про них згадуємо?
- Що ви знаєте про козаків? Кого вони захищали? Що поєднує події на картині й наше сьогодення?
|
“Козацька слава не поляже, а про себе розкаже” (“Джміль”, 2015, № 4): бесіда за сюжетною картиною на обкладинці — подорож у минуле наших славних предків-козаків, цікаві завдання та хитрі запитання. |
|
“Козацькі ребуси” (“Джміль”, 2015, № 4) — зашифровані слова з козацького побуту. |
Завантажуйте інтерактивну версію сюжетної картини
“А ворогам зась!”
До скарбнички методиста
Сюжетна картина допомагає розповісти дошкільнятам та молодшим школярам про захисників Батьківщини і, найголовніше, допомогти усвідомити: яким би сильним не був захисник, без підтримки громади він нічого не зможе вдіяти.
Прокладіть стежинку між минулим і сьогоденням. Хто нині захищає Україну? Як ми маємо ставитися до наших воїнів? Як можемо допомогти їм? Як подякувати?
Зверніть увагу дітей на те, як почуваються наші воїни поза лінією фронту, наскільки їм потрібні увага та підтримка кожного з нас. Це неважко: бачите воїна — прикладіть праву руку до серця і подивіться йому в очі (подякуйте). Воїну буде приємно, що в мирному житті ми не забуваємо про те, що йде війна, цінуємо його працю.
Матеріал допоможе цікаво провести уроки інтегрованого курсу “Я досліджую світ”, заходи до Дня захисника України, а також стане у пригоді під час проведення інтегрованих уроків/занять, днів, тижнів тощо.