Перемога неминуча! Настане мир. Все буде Україна!  

Літературна студія

Слова-іноземці

Якось Джмелик завітав до Книжечки на гостину. Друзі чаювали, розмовляли та дивилися телевізор. Хто б міг подумати, що невдовзі вони вирушать на пошуки звичайних-незвичайних слів...

Гелікоптер, вертоліт чи гвинтокрил?

Гелікоптер з українськими науковцями приземлився на Британських островах”, — повідомив телеведучий. Джмелик уважніше придивився до зображення на екрані, почувши незнайому назву літального апарата.

— Та це ж просто вертоліт, — здивувався хлопчик, — а ніякий не...

— …гелікоптер? — допомогла йому подружка.

Джмелик кивнув, а Книжечка взялася пояснювати:

— Гелікоптер — це і є вертоліт. Перше слово прийшло до нас із Франції. Воно утворилося з двох грецьких слів: гелікс — "гвинт" і птерон — "крило". А от друге ми запозичили з російської мови. Здогадався, з яких слів воно складається?

Вертітися й летіти. Адже щоб такий апарат летів, гвинт має обертатися. Слово вертоліт мені зрозуміліше. Хоча й гелікоптер звучить гарно, навіть вишукано. Треба запам'ятати.

Книжечка задоволено всміхнулася і додала:

— Запам'ятай ще й слово гвинтокрил. Воно утворилося з українських слів.

— Це ще одна назва вертольота? — спитав Джмелик.

— А от і ні, хоча багато людей так вважають і вживають це слово помилково. Порівняй сам.

— Дякую, Книжечко, за пояснення. Розкажи, будь ласка, як слова-іноземці приходять у нашу мову, — попросив хлопчик і вмостився зручніше, щоб слухати.

Несподіване дослідження затіяли Джмелик та Книжечка, еге ж? Щоб більше дізнатися про слова-іноземці, станьте читачами друкованої версії журналу "Джміль" і дочитайте історію до кінця — дізнайтеся, звідки в нашу мову приходять нові слова, станьте футбольними вболівальниками, спробуйте перекласти вже звичні для нас слова-іноземці українською, виконайте захопливі завдання, аби допомогти героям історії краще з'ясувати точні значення іноземних слів.

  • Проведіть дослідження: як часто ви вживаєте слова-іноземці? Чи добре це? Чому?
  • Чи знаєте ви, що у деяких країнах законом заборонено вживання слів іншомовного походження у закладах освіти, рекламі, ЗМІ тощо? Як ви гадаєте, навіщо це було зроблено? Чи добре це?
  • Які ваші улюблені слова-іноземці?
  • Поміркуйте, як замінити їх на українські. Чи завжди це доцільно? Чому?
  • Спробуйте впродовж одного дня обійтися без слів-іноземців. Поділіться враженнями. Чи варто робити так і надалі? Обґрунтуйте свою думку.

Усі знають, що нашу мову засмічує суржик. "Але ж це просто слова іншомовного походження", — заперечить хтось. Чи так це? У чому відмінність між суржиком і вживанням слів-"іноземців"? Пояснити це допоможе майже детективна історія про знайомство Джмелика і його команди з паном Суржиком. Стати учасником неймовірної пригоди у двох частинах ви зможете, прочитавши такі публікації у журналі "Джміль":

Суржик: небажане знайомство” ("Джміль", 2017, № 7-8) — розв'язуємо цікаві завдання з наліпками і "виполюємо" суржик зі свого мовлення.

По слідах Суржика” ("Джміль", 2017, № 9) — продовжуємо переслідувати пана Суржика в автобусі, у крамниці одягу та школі, нарешті наздоганяємо і вчимо говорити правильно.

Завантажуйте електронний додаток
“Слова-іноземці”

Завантажити презентацію для дітей

Електронний додаток з'явиться на сайті незабаром.

Залиште адресу своєї електронної пошти, і ми повідомимо вас, коли на сайті з'являться нові публікації та електронні додатки для завантаження.

Email:    

До скарбнички методиста

Публікація складається з невеличких історій із завданнями, які розповідають дітям про запозичені з інших мов слова, допомагають зрозуміти їхній зміст та знайти українські відповідники.

Запропонуйте дітям роззирнутися навколо і поміркувати, які запозичені слова ми вживаємо у повсякденному мовленні, як часто і чому ми так робимо. Чи можна знайти в українській мові відповідники? Відповідники чи запозичені слова ми вживаємо частіше? Чому ми так робимо? Чи варто чинити так і надалі? Коли вживання запозичених слів виправдане, а коли краще вживати українські? Чому?

Публікація стане у пригоді на заняттях з ознайомлення з довкіллям, занять/уроків з розвитку мовлення, уроках літературного читання, української мови, а також допоможе провести інтегровані тижні та дні.








<< До змісту номера (“Джміль” № 11 /2018)